We’ve updated our Terms of Use to reflect our new entity name and address. You can review the changes here.
We’ve updated our Terms of Use. You can review the changes here.

Н​о​к​т​у​р​н​а​л​і​я

by VA

supported by
HK
HK thumbnail
HK Just when I thought that Ukrainian dark folk died with Nekraina, Odessa strikes again! And the best band on the compilation, Casa Ukrania is also from Odessa. So I guess Odessa is now oficially the dark folk capital of Ukraine. Favorite track: Krov Moia.
Yehor Divuar
Yehor Divuar thumbnail
Yehor Divuar One of few ukrainian dark folk compilations, I guess it's the newest one. So much great music and interesting approach! Favorite track: The Rest Is The Dust.
/
  • Streaming + Download

    Includes high-quality download in MP3, FLAC and more. Paying supporters also get unlimited streaming via the free Bandcamp app.
    Purchasable with gift card

      name your price

     

1.
Would you remember the pain when the death door’s wide open Would you mind how it hurts at the last day you can see No need to be ashamed for your imperfection Only for the memory you refused to hold All that’s forgotten just never existed All that’s forgiven will fade away The rest is the dust melting into the air And dissolving in the sun We’re just uninvited guests, the wanderers at half-lights Enchanted by a dream we cannot even speak aloud Thrown into the world full of reminiscence Remembering ourselves is the way that we move on All that’s forgotten just never existed All that’s forgiven will fade away The rest is the dust melting into the air And dissolving in the sun I can hardly explain what’s the point of the game All I’ve got from the start is my faith and my name And the trail up ahead’s overgrown But when God calls me back into darkness so blind There is certainly something I can leave behind Apart from the silent gravestone All that’s forgotten just never existed All that’s forgiven will fade away The rest is the dust melting into the air
2.
Вирячили очі Проти ночі Продавали витрішки За черлену мідь Забобони сич під ніс Собі торочить Душі крадькома Занесли у підкліть Здибала даремного На порозі темно Упоквап не добрала Де отрута, де вино Сипала тарелі Череп'я все долі Засучили руки дороге сукно До лиця не личить Золота оздоба В ніч чесались руки До добра не доведе За душею має Чорнобоже око Що лихим здобуте Димом пропаде Зазивали з лісу Чорною золою Паволочить сірим Чисті небеса Ходить довкіл хати Іклами скрегоче Випаде під ранок Кров а не роса
3.
В місті, що стóїть на ґрунті мулкому, В парламенті крики: “Хто йде додому?” Нема одвіту в склепінні німому, В місті могил не ходять додому. Та всі збагнуть, як прийде їм край, – Жаліє Бог славетний цей край. Люди, що люди знов; хто йде додому? Голос сурми й набат! Хто йде додому? Кров на полі, мов піна, й на тілі людському, Кров на тілі тоді, коли йдуть додому. І рече голос в дорогу – Хто за Перемогу? А хто за Свободу? Хто йде додому?
4.
Часто кроки твої чуються мені ув алеях. У бурих садах блакитніє твоя тінь. У сутінковій альтанці при вині я мовчки сиджу. Крапля крові зі скроні твоєї зривається. У склянці співучій – пора нескінченної меланхолії. І віє з сузір’їв сніжний вітер крізь листя. Потерпаючи від кожної смерті, блідне вночі чоловік. Губи твої пурпурні – раною у мені. Так, ніби знов я прийшов з ялинових пагорбів та легенд нашої Батьківщини, забутої нами давно. Хто ми? Блакитне зітхання джерельця край лісу у мхах, де дикі фіалки потай цвітуть навесні. Влітку привітне село плекало колись дитинство нашого роду, що гасне нині. На пагорбах присмеркових – білі онуки. Нас огортають жахи нашої споночілої крові – тінями по кам’яних містах.
5.
когда кажется, в закоулках старого дома не происходит ровным счетом ничего происходит все ты открываешь подноготную решений где соединение возможно лишь посредством лезвия где разрез живота и колотая рана ключицы ведут к решению несимволическому не думай символами одни лишь слова безумия способны передать отчаяние метафизического поражения непонимание иначе: вне времени царствуют иные силы вне времени возможно взломать двери отмычкой: кухонным ножом соедини себя и их теперь мы все в одном ковше предательства в одной вонючей клети в одном опустевшем храме перевернутого с ног на голову мира нам остается только взломать себя
6.
Cities live their fastest lives The sun is shining yet Come to my still open store I’ll sell you a booklet On the opposite side Little coin is lying So beautiful and slowly A stream of blood is running So beautiful and slowly A stream of blood is running The house is repository And everywhere the gloom You know where is purgatory And who’s now is the fool Soon he will come for your soul The shooter will be here Dying – it is so much fun Don’t you think, my dear? Dying – it is so much fun Don’t you think, my dear?..
7.
Ні мир, ані ладан, самі тільки цапи Рогами у тин... По крихті, по краплі розклали на плахті Жар-ярий бурштин... І берегом босі, стрункі, голомозі Поплигали в став... Зав'яжеться осінь в тугі свої коси Туман-басурман... Зі слова, із ока все вилізло боком, Болить голова... Летять твої кроки, тріщали сороки, Регоче сова... Не виплакать біди, бредуть собі слідом Голодні, як пси... Ні сіллю, ні хлібом, не стрінуть обідом, Візьмуть на списи...
8.
Ввечері мовкне плач лісової зозулі. Нижче хилиться жито, червоний мак. Чорні грози з-за пагорбу нависають. Цвіркуна стара пісня мерхне у полі. Не ворухнеться каштану жоден листок. На сходах спіральних сукня твоя шелестить. Тихо сяє свіча у темній кімнаті. Срібна рука її гасить. Безвітря і ніч без зірок.
9.
Хто кинув на поле тобі величезне каміння? Хто знищив твій дім, що з розпуки померла дружина? Хто має аж два чоловічки ув оці? Хто має аж два чоловічки ув оці? Ванапаган. Велетень Ванапаган. Хто хоче, щоб поле твоє не давало врожаю? Хто нищить життя, щоб відлунням ішло голосіння? Хто має аж два чоловічки ув оці? Хто має аж два чоловічки ув оці? Ванапаган. Диявол Ванапаган. Жени його звідси! Жени його хутко! Прожени його. Силу ти маєш.
10.
A man killed his own kind Took his home And your God has fallen. Erik said: Do you believe in God? And your God has fallen. I charged the gun And shot the clock And your God has fallen. The child learned It was going to die And your God has fallen. Pagan wind Lit up a fire And your God is dead.
11.
Ты рождаешься уставшим, а после оправдываешь себя жизнью во снах Подделка старого Мастера разве ты человек? Разве человек может быть так одинок? Мир шелушится, отслаивается покров палец к губам приложив, шепчет тише, не разбуди Смотри, мир раскрылся видишь, сколько в нем швов? Ты ли оставил их чтобы вспомнить но что? День этот ясный ткани рвет полотно шелест небесных часов в нем различим Слышно, скользят зубья созвездий внутри
12.
Сестро моя, ми говорили з тобою Ти плакала, я ще не знав, скільки у світі є болю Я бачив вогонь, я йшов за ним аж до краю Спалах і кров на губах в мить, коли подих зникає І не приходить весна В мороці зникла вона Сестро, я хочу до тебе, та глибоко надто труна Скільки крові не пролити, не насититься земля Пелюстками на могилі проростає кров моя Братику мій, холодно вдома без тебе Я чую, як стогне вночі і криком заходиться небо Дзвін пролунав на біду Я за тобою іду Де б ти не був, хоч би й глибоко в пеклі, тебе я знайду Скільки крові не пролити, не насититься земля Пелюстками на могилі проростає кров моя

about

Даркфолк – жанр, що вважається досить маргінальним і вузьким навіть серед прихильників “темної” сцени та езотеричних музичних течій. Попри удавану простоту музичних засобів і близькі українській ментальності ідеологічні вектори, зокрема активне дослідження історико-культурної традиції та магічний світогляд, свідомі звернення до даркфолку в Україні досі лишаються спорадичними. Майже всі проекти, що існували з кінця 1990-х – початку 2000-х і брали участь у першій українській даркфолк-збірці “Полин Квітне” (2005), на даний момент вже припинили власне існування.
Збірка “Ноктурналія” від порталу Khatacomb – це не стільки спроба реконструкції української даркфолкової сцени, якої фактично не існує через відсутність масового слухацького й виконавського інтересу, скільки створення своєрідної музичної антології, бажання надати власного голосу специфічній ніші, що продовжує власну історію переосмислення жанру в першу чергу задля творчого й магічного процесу як такого. Учасники збірки, – артисти з різних частин країни, що працюють як у більш традиційному даркфолковому звучанні, так і надаючи перевагу вільнішій та сучаснішій стильовій трактовці, – поєднані щирим бажанням зробити свій внесок у принаймні часткове вкорінення даркфолку на українській андеґраундній сцені і донесення його неповторного духу до вдумливого й зацікавленого слухача.

credits

released April 4, 2017

license

all rights reserved

tags

If you like Ноктурналія, you may also like: