Lezo

by Starless

/
  • Streaming + Download

    Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality download in MP3, FLAC and more.
    Purchasable with gift card

      $4 USD  or more

     

1.
Entro 02:41
2.
Lezo 07:19
Морок зі скелі все долом Тихо, що лезо в долоні Сон свій ховаєш від Бога Серцем рослини тонким На середньому полі Відчув аромати І леза торкнувся – Любов до любові Відповісти без болю Відповісти від шкіри Без крові до неба Звідти, де тіні
3.
Chudovys'ka 09:54
4.
Kviten' 05:46
5.
Inshiy 04:20
6.
Saga 09:39
Чаша Лист Сага Колір Тиша Несумісно; на терезах пил та спокій; бруд, бруд, бруд... скелет, лист; скелет, потік, ідея, чаша, жало, гашиш, ферит, старість, лілея, холод, незабутня простора ідея ... пустельна незабутня пустельна ідея пустеля пергамент ідеї холод ідеї ідея листа несумісна чаша пустелі жало ідеї пустелі течія Несумісно; на терезах смерть та тиша; дещо біля; біля рани; акорди, акорди... грона, громи, листя; зовнішнє коло смерті, внутрішнє коло любов; тупе лезо, куля повільна, легенда з іншого входу повітря, – яке повітря... чуєш? не-пізнання; саме – чернь, крапка, чардо; саме – кара, саме – кордо; черговий саунд – карна-старна – карнавал дерті; я заспокоююсь, мені чимало багаття, чимало секти, забагато червня, солі... чому все це – смерть? іноді, коли забагато смерті – виходимо до лану, до шерні, де нічого немає, окрім історії, яку не розповісти чоловік, що п'є нектар розпачу, сумніву, нектар забуття; дещо біля стежить за ним, чекає, коли буде та сама мить, яка ним заволодіє, зіб'є, з'оре, коли він опиниться віч-на-віч з пустелею, і нема за що буде утриматись гілка-гілочко тоненька до Дніпра вночі схилилась, а Дніпро тягнувсь до неї, і розлився І раптом щось зникло, пішло у темряву, і чую музику, гімн; щось розбилося подалі, і музика теж зникла... хоча ні, – висить тоненький звук, не писк, немов висока дика нота на сопілці; а вже знов у глибині сколихнулося, немов дерева ожили; чи то Дніпро за спиною з кимось розмовляє; я дивлюсь назад, а там тільки рибалка у маленькій лодочці не було років, не було квітів, все, що тут моє, залиши, розірви себе, розкидай в пісках, кров свою залиш у мені. сонце не зійде то я сонце дощ не змиє кров то я дощ вітер не знесе все на небо небо не впаде то я все люд іде, іде на схід-захід люд гуде-іде все до волі небо не впаде, то не небо то ти бачиш сон, то є смерть ...зовсім несмілий потік, стриманий ще живими відлуннями знайомих почуттів, – кажи про синє, про безодню, кажи про кров, про червоне, кажи про кров у безодні; лист, що ниспадає у пастку блакитно-чорної темряви... у хащах співає джерельце, поряд чаша, напийся! світ був приголомшений, коли зрозумів, хто приходив сюди, хто пив цю воду, хто більше не прийде; тепер світ самотній, як відтята рука, як відкинутий ящіркою хвіст, – сам собі Деміург, сам собі князь! ...вона бачила, що сестра пішла на балкон, і раптом чує звідти її крик; вибігає: "Що трапилось, сестре?" А вона плаче і, вказуючи на повну луну, каже: "Вона... така велика... а я... така...", - і плаче... Біжи, біжи за Сонцем, що таке величне і повільне, і бризкає промінням, – майже відчуваєш на долонях цей дотик; але не наздогнати. Так само корабель торговим шляхом іде, не помічаючи тебе на ниві океану, і ти тремтиш, чіпляючись за той життя уламок, що начебто ще б'ється на поверхні, але не втримає. Що в натхненні тому такого є, щоб раз цілком схопивши як єдину дійсність, як тіло й кров, як один для тебе майже безсумнівний приклад існування, потім презирливо не кинути в безодню? Як виє полум'я, і дощ кипить на вогнищі цієй любові... Чи мають наші сни людське обличчя? Та чи не має вже весь світ цього обличчя? І чи обличчя це? Комунікація – ріка моя, гора – це хмарочос, це перст у небо; мій подих степ хвилює і бентежить, а ці шляхи – артерії та вени, мій шлунок, мозок – місто, мій секс – це марнота, і тільки серця немає в мене; народжений без серця, народжений в безодні, – я – світ я пошепки збираю ці видіння я біля шерні я біля храму я думав про звірів – і вони прийшли Чи ти пізнав смак пристрасті, впізнав? Колір спраги – ніч тане в розпачі, сором з неба – мертвим птахом, безліч жестів – стала оргія, ніч – до неба, крок, – до праху

about

Вже багато років Нова Каховка перебирає на себе роль головного постачальника повнокровної експериментальної музики в країні, і слідом за густими, мов сни спекотної літньої ночі, альбомами дуету Kadaitcha з південного чорнозему народжується сольний витвір Юрія Самсона та його проекту Starless.
Шість композицій альбому Lezo – це більше ніж постмодерний звуковий калейдоскоп та алхімічна подорож творця; більше ніж чутливий до найменшого поруху танець на перетині академічного авангарду та класичної електроніки. Альбом записаний у часи активних метаморфоз та руху різнорідних матерій: сильне втрачає силу, слабке лишається слабким. Химерні переживання, що видаються спрощеними, нагадують притулені до шкіри дерев’яні кілки. Ночі, вода, деміург.
Лезо музичного висловлювання розтинає саму плоть української землі, дістаючись глибинних тектонічних процесів, вириваючи з неї найвідвертіше зізнання: кожен з нас і є той самий новий світ, що робить крок у безодню, втрачаючи все – і злинає у наелектризоване небо розсипом нот та примарних нічних вогнів. У небі без зірок кожен з нас стає зіркою.

------

For many years the Southern city of Nova Kakhovka has been the main producer of Ukraine’s experimental music. Following the velvety, as a hot midsummer night’s dream, albums by Kadaitcha (in collaboration with Andrii Kozhukhar), Yurii Samson has brought out of the fertile black soil a new longplay from his solo project Starless.
The six tracks of the Lezo (Razor) album are more than just a postmodern kaleidoscope of sounds, and more than an alchemic journey of its creator; there’s more to it than a flimsy balance on the borderline between classical avant-garde and electronic music. The album was recorded in the times of active metamorphoses and movements of dissimilar matters. The strong loses its strength, the weak remains weak. The weird experiences, seeming simplified, resemble the dull wooden stakes set against the skin. The nights, the water, the demiurge.
The cutting edge of this musical statement rips the Ukrainian soil open and reaches the deep-laid tectonic processes, wringing the heartfelt confession: each one of us is the new world that leaps into the abyss to lose everything and then ascend into the electrified sky, scattering into notes and ghostly fires of the night. We all become stars in the starless sky.

credits

released May 5, 2020

All music and lyrics by Yurii Samson
Artwork by Edward Sol

license

all rights reserved

tags

about

Khatacomb Odessa, Ukraine

contact / help

Contact Khatacomb

Streaming and
Download help

Redeem code

Report this album or account

If you like Lezo, you may also like: